пі́дра = пі́дря —

1) сінник, гори­ще як приміщення для зберігання сіна;

2) у множині — закутки, схо­ванки, заповітні місця; у сполу­ченні; ла́зити (ни́шпорити) по пі́драх — настирливо, ретельно шука­ти що-небудь заховане (передусім у хаті, обійсті).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 454.