пі́вдень = по́лудень — середина дня, що відповідає дванадцятій го­дині; цей момент доби здавна вва­жали критичним, переходовим, тобто небезпечним часом, бо «в полуднє Бог спочиває в золотій кроваті», з чого користується не­чиста сила: «Не все чортам опівно­чі ходить, ходять вони і опівдні»; натяк на по́лудниць — небезпечних духів південного часу, можна знайти в «Поученні» Володимира Мономаха. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде (М. Номис); А вже сонце по полудні, дівчини не серце нудне (П. Чубинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 451.