про́повідь — усна промова релі­гійно-повчального змісту, що ви­голошується в церкві з амвона під час відправи; до найстаріших про­повідей відносимо «Слово про за­кон і благодать» митрополита Іларіона (XI ст.); особливо розвину­лося проповідництво, або ще казноді́йство, в XVI – XVII ст.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 487.