Про УКРЛІТ.ORG

проклін

проклі́н = прокльо́н — лайливий вислів, який виражає різкий осуд кого-, чого-небудь, велике обурен­ня кимсь, чимсь, ненависть до ко­гось, чогось; прокльони часто вод­ночас є й прокля́ттями (див.); на­родна творчість зберегла багато таких словесних формул, що базу­ються на вірі в силу слова; серед них не лише злі побажання, а й часто жартівливі, наприклад: «Бо­дай його корінь звівся!», «Трястя б тебе взяла!», «Хай тобі язик відсох­не!», «Щоб твоя могила диким ма­ком поросла!», «Щоб тебе родимець вбив!», «Щоб ти не діждав завтра­шнього дня!», «Щоб тобі світ зама­кітрився!»; такі вислови бувають жартівливого характеру: «Бодай тобі кіт яйця ніс!», «А щоб тебе Кузьма вбрикнув!», «А щоб ти під вінцем стала!», «А щоб ти скис!», «Щоб тобі дика коза приснилася!», «Щоб тобі крутило в носі!»; для де­яких характерне внутрішнє риму­вання: «Бодай тобі ні сходу, ні в почці плоду!», «Бодай тобі добро поза кожне ребро!», «Нехай йому там легенько ікнеться, як собака з тину ввірветься!»; у сполученні: посила́ти (си́пати, сла́ти) прокльо́ни — проклинати когось.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 486.

вгору