приві́т весі́льний — перша чарка у весільному обряді; у весільній піс­ні співають: «Не пий, Івасю, пер­шого привіту. Дай старшому свату, рідному брату, ой нехай виллє ко­нику на гриву»; при зустрічі зятя з тещею або невістки зі свекрухою першу чарку останні не випивали, а виливали; у давнину перша чарка в кожному обрядовому банкеті при­значалася богам, потім це значен­ня при-забулося, стали вважати, що в першій чарці «лиха доля», а тіль­ки третя приносить «добру долю».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 479-480.