пралі́с — незайманий, предковічний, густий ліс; такий ліс на Волині описує Леся Українка в «Лісовій пісні». За лісом, за пралісом червоне теля рине (приповідка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 478.