посу́ха — тривалий період бездощів’я і спеки; у дохристиянських віруваннях — персоніфікована зла сила, що шкодить людині, зазвичай на полі, обезводнюючи його і знищуючи врожай.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 474.