поса́дник (ж. поса́дниця) — у Київській Русі — намісник (намісниця) князя в окремих містах і землях; призначався князем як воєвода (тисяцький); поса́дництво — звання посадника.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 472.