полоча́ни (одн. ч. полоча́нин, ж. полоча́нка) — східнослов’янське плем’я, що мешкало у межиріччі Західної Двіни та Прип’яті й діста­ло своє наймення від притоки За­хідної Двіни р. Полоти.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 467.