Про УКРЛІТ.ORG

половці

по́ловці = половча́ни (оди. ч. по́ло­вець, половча́нин, ж. половча́нка) — тюркські кочові племена, які у XI – XIII ст. населяли степи між Дунаєм і Волгою, включаючи Крим і басейн Дону та Сіверського Дінця; київські князі неодноразо­во давали відсіч нападам половців; останні розвіялися по різних кра­їнах після монголо-татарської на­вали. Київ не раз грабували й палили печеніги і половці (П. Панч); Поко­том сплять половчани, Ніч — мов криниця без дна… (М. Рильський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 466.

вгору