пога́нин (мн.пога́ни) — той, хто не сповідує християнської віри (а отже сповідує пога́нство; див. ще язи́чество); нехристиянин (звичайно язичник); спершу християнську віру сприймали вищі кола суспільства, а мешканці сіл, селяни (pagani) вперто трималися своєї старої («поганської») віри; звідси й переосмислені поняття «поганин», «поганство», «поганський» і прикметник пога́ний (недобрий, злий, лихий).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 460.