плуг (зменшене — плужо́к) — сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки; символ копіткої праці, кажуть: «Пішов його плуг орати», «Одно — творити язиком, а друге — перти плуга»; годувальник роботящого хлібороба: «Хто на плуг налягає, без хліба не буває», «І піч панує, як плуг годує»; у зв’язку з тим, що в народному світосприйманні земля — це жінка, мати, а орання та сіяння — запліднення, в народних піснях фраза «нема кому за плугом ходити» означає «немає кому дівчину любити»: «Ой у лузі, лузі стоять волики в плузі, та нікому воли погони-ти, та нікому за плугом ходити. Плугарі старії, погоничі малії». Для милого друга — й вола з плуга (прислів’я); Бодай воли живі були, а плуг поламався (А. Метлинський).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 458.