печери́ця (зменшене — печери́чка) — їстівний гриб родини пластинникових із сірою або білуватою шапинкою на тонкій білій ніжці, який росте на полях, луках, горо­дах, у садках; шампіньйон; симво­лізує нерухомість, домосідство: «Сидить, як печериця під плотом»; з огляду на свій смак символізує добірність, вишуканість: «Не кожна губа — печериця»; один із най­смачніших грибів, поширений по всій території України; народні назви — пече́рка, стерні́вка: вико­ристовується в народній медицині. Не нагнешся до землі, печериці не вирвеш (прислів’я); Ой хто любить губи, губи, а я печериці (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 448-449.