петру́шка — дворічна, зрідка од­норічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коре­неплоди та листочки якої здавна використовують як приправу для їжі, а також як сечогінний засіб у народній та офіційній медицині; коли хтось із дітей падав і, ударив­шись, плакав, його заспокоювали піснею: «Дайте, дайте петрушечки приложити до ножечки, бо я ска­кав через плотик, і вкусив мене котик»; у народних піснях рослина символізує дівчину: «Вітер пет­рушку підвіває, Стратій Катерину підмовляє. Будете, люди, дивитися, як я буду женитися»; як і по­лин, оберігає від мавок і русалок на Руса́лчин вели́кдень (див.).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 448.