пе́рстень (зменшені, народнопоетичні — перстене́ць, персте́ник) — кільце з дорогого металу (золота, срібла і т. ін.), часто оздоблене каменем, що його носять на пальці як прикрасу; каблучка, також шлюбна обручка; здавна служить оберегом, тому кажуть: «Нема ні хліба, ні муці, був би перстень на руці»; використовували у ворожіннях, у шкідливій магії. Не треба мені ні золота, ні перстенів, ні намиста (Г. Квітка-Основ’яненко); Оженився б на тобі, так на руці перстень (М. Номис — але одружений); Було в мене два перстеники, А третя каблучка (пісня).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 444.