перо́ (збірне — пі́р’я; зменшені — пі́рце, пі́р’ячко) — рогове нашкірне утворення з порожнистим стриж­нем і легкими пухнастими відрост­ками з обох боків, яке вкриває більшу частину тіла птахів; лег­кість пера широко використовує­ться в народній символіці (пор. вираз «аж пір’я летить»); покійникові бажають: «Нехай йому земля пером буде» (від давнього вистеляння труни пером, що спричи­нилося до символіки легкості, м’якості); перами оперяли стріли, щоб легше летіли; гусячі (перев.) пера служили тривалий час ятя писання; в одній колядці орел ка­же рибі: «Тобою, рибо, гості віта­ти, а моїм пером листи писати».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 444.