пе́рець — овочева напівкущова або трав’яниста рослина, а також її пряні плоди, що мають вигляд стручків і використовуються для їжі або як приправа; гіркий перець давно став національною приправою, зокрема до горілки; раніше був привозним, дорогим, тому кажуть: «Злидні та ще й з перцем»; симво­лізує дотепність, пікантність: «То дівчина з перцем», хоч головне: «З перцем чи не з перцем, аби з доб­рим серцем»; зерна святили й використовували проти уроків.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 443.