пере́пічка (зменшене — пере́пічечка) —

1) = перепіча́йка — поко­лотий у багатьох місцях корж, що робиться з учиненого для випічки хліба тіста і печеться на сковороді, намащеній маслом або салом; збе­рігається як традиційна їжа до сьо­годні. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку (М Макаревський);

2) маленька пасочка, яку залишають у священика після освя­чення пасок.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 441.