Про УКРЛІТ.ORG

перемет

переме́т = перемі́т

1) стаціо­нарне рибальське знаряддя: мотузка, натягнута поперек течії річки, на яку прикріплено ряд гачків; у сполученнях: ста́ти на переме́ті — стати на заваді, зашкодити; у перемі́т зв’яза́ти — зав’язати вуз­лом;

2) тільки переме́т — сніговий замет поперек дороги. По дорогах перемети великі, то з сіном і їхати не можна: то вгору, то вниз сани стають (Марко Вовчок).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 440.

вгору