перекида́ння —

1) че́рез го́лову — символічний обряд, що практику­вався після виводин (див. вво́дини), коли стару сорочку жінка-мати пе­рекидає через голову, відкидаючи тим самим усе нечисте; цей же рух робить у весільному обряді моло­дий, перекидаючи через голову миску з водою та вівсом, яку дає йому теща;

2) че́рез ха́ту — симво­лічний обряд, що виконувався в деяких місцевостях під час весілля; коли поїзд прибував до хати моло­дої, дружко хрестив палицею вхід­ні двері, одвірок і перекидав її че­рез хату — перекине, молоді жити­муть, не перекине — розлучаться; ворожачи на майбутніх суджених, дівчата перекидали через хату взуття — куди полетить, туди й за­між дівка вийде, не перекине — за­лишиться ще неодруженою.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 439.