пень — приземна частина, що за­лишилася від зрубаного дерева; символізує впертість, бо сидить нерухомо (звідси вираз на пню ста́ли — уперлися на своєму); символізує бідність («Голий, як пень»), нерозум («Дурний, як пень»).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 437.