пе́ле́на = пі́вка —
1) нижній край одягу (сукні, спідниці і т. ін.). Вареники варила, та й пелену спалила (пісня); За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці (Я. Головацький);
2) у старовину — покривало (також образно). Йшла вона, неначе та лебедочка плила, в білім, як сніг, убранні. З-під віночка білих квіточок хвилею спадала аж до землі пелена, зіткана буцім з павутиння (О. Стороженко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 437.