па́нщина — у феодальному селі — одна з найпоширеніших форм зе­мельної ренти; праця кріпаків у господарстві поміщиків; також кріпацтво. Іде мужик на панщину — сонечко не сходить, а повертається додому — як місяць заходить (спі­ванка); Хоч ти панщини іще і не од­був, то завтра одбудеш (казка); Дав дві жмені панові срібла, та й вику­пивсь од панщини (казка); Що буде, те й буде, а козак панщини робить не буде (приказка); Цілий тиждень на панщині, толока в суботу (піс­ня); у сполученні: за па́нщини — за часів кріпацтва.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 432-433.