пала́ш — старовинна холодна січна зброя з довгим прямим і широким двосічним клинком на кінці, що нагадує шаблю. На себе панцир натягає [Еней], Палаш до бока прив’язав (І. Котляревський); Палашем посік того змія (казка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 429.