очи́щення —

1) християнський обряд уцерковлення дитини на со­роковий день від її народження, коли приказують: «Очищаєш ти, водоявленная, новонародженого од позору», а також омовіння ма­тері від скверни народженням, тобто церковне очищення її від первородного гріха;

2) взагалі ста­ровинний магічний акт звільнення від скверни, коли людина через щось ніби зробилася «нечистою» (після пологів, першої шлюбної ночі, пролиття крові взагалі); очи­щати господарство після зимового бруду; це припадало на Благові­щення, а найбільше на Великдень («На Великдень сорочка хоч лихенька, аби чистенька»); другий період весняного очищення при­падав на Весняного Юрія (див.).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 427.