осо́ння = осо́нь — незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем; у сполученні: на осо́нні — проти сонця, на місцині під сонцем. На осонні вже стало жарко (З. Тулуб).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 423-424.