осокі́р (зменшено-пестливе — осоко́рик; зарості осокора — осоко́рник) — високе листяне дерево родини вербових із довгими гострими листками, рід тополі; окраса українського села, битих шляхів, алей. Побрела [Гаїнка]через неглибоку, чисту, як сльоза, течійку, що бігла попід вербами рясними та осокорами високими (Б. Грінченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 423.