осока́ — багаторічна болотна трава родини осокових із довгими гострими листками; у Т. Шевченка символ занепаду: «З того часу ставок чистий заріс осокою»; співають: «Очерет, осока, чорні брови в козака»; див. ще очере́т.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 423.