оско́ма — неприємне відчуття в роті, зокрема в зубах, від надто кислої їжі, питва («Адам з’їв кис­личку, а в нас оскома на зубах»); у Біблії — кара за гріхи, за неподо­лану спокусу, неприємні наслідки нерозважливого вчинку; той самий смисл мають і українські при­слів’я: «Хтось наївся квасу, а на мене оскома напала»; коли кажуть: «Ще мені на зубах оскома», то шкодують за вчиненим.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 423.