о́рчик — дерев’яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці; барок. Величається, як порося на орчику (М. Номис — про когось, хто чваниться).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 421.