опаха́ло — старовинне віяло, перев. великих розмірів (з гілок, пір’я та ін.), яким у спеку обвівали сановитих осіб.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 419.