ону́ча (зменшені — ону́чка, ону́чечка)— шматок звичайно білого полотна або вовняної тканини, яким у селянському або солдатському побуті обгортали ноги замість шкарпеток; фразеологізм: бу́ча за ону́чу — про великий галас, шум знічев’я, сварку з дріб’язкового питання. Хвалилися гайдамаки, на Умань ідучи; «Будем драти, пане-брате, з китайки онучі» (Т. Шевченко); Ми тут вам не надокучимо: онучечки пересушимо (Б. Грінченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 418.