Олі́мп — гора в Греції, на якій, за віруванням стародавніх греків, жили боги і також зібрання, сонм бо­гів; метонімічно — символ неба, а пізніше — висоти взагалі (зокрема суспільного становища людини); олімпі́єць — небесний бог, мешка­нець Олімпу. Щось величне й гарне встає перед очима: давній Олімп з богами, закутаний в імлу (І. Нечуй-Левицький). Вже по дорозі до Салонік з правого боку весь час стояв перед нами Олімп (М. Коцюбин­ський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 417.