окі́л — простір, що оточує лю­дину; навколишня місцевість, до­вкілля, околиця. На ввесь окіл гу­кає (Є. Гребінка); Не сумуй, що листя сиплеться додолу: Знов зазе­леніє По всьому околу (П. Грабовський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 414.