о́кунь — прісноводна хижа риба родини окуневих зеленувато-жов­того кольору, з чорними попереч­ними смугами і червонуватими нижніми плавниками; виступає символом сонливої людини, сонка; за народною етимологією, слово окунь наближається до ку­няти, тому про того, хто куняє, кажуть: «Окунів (окуні) ловить». Окунь з раком не помиряться (при­слів’я); Хто слухав, а хто окунів ло­вив (Г. Квітка-Основ’яненко); Ойти, щука бистра, бери окуня з хвос­та! (приповідка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 416-417.