оксами́т —

1) тканина з густим коротким ворсом із натурального шовку, вовни або льону; викорис­товується на Русі здавна (згадуєть­ся в Іпатіївському літопису та «Слові о полку Ігоревім»); козаки ходили «в червоних штанах окса­митних» (Т. Шевченко) та в окса­митових жупанах; ознака багат­ства, розкоші, заможності. Чорним оксамитом руки вкрила (П. Чубинський); У золоті, в оксамиті, мов та квіточка укрита, росла я, росла (Т. Шевченко);

2) народна назва о́рликів (див.). Оксамит, півники, любисток, Нечоси-панночки цвіли (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 416.