около́т = околі́т — сніп перев. житньої соломи, обмолочений нерозв’язаним м або перев’язаним після обмолоту (звичайно для вкривання даху); також кілька таких снопів (перев. 7–8), зв’язаних докупи; у сполученні: молоти́ти в около́т— молотити (ціпом), не розв’язуючи снопа; около́тити ха́ту — покривати хату околотом.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 416.