о́зеро (зменшені — озе́рце́, озе́­ре́чко) — природна або штучна за­глибина, заповнена водою; у на­родній пісні озеро — символ господи, подвір’я: «Межи двома бере­гами вода каламутна, Межи двома озерами рибка баламутна» (рибка тут — дівчина); як озеро оточене берегами, так обійстя огорожею (див.). Хай тобі риба й озеро (М. Номис); Ой, у полі озеречко, там плавало відеречко (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 413-414.