о́гненний бу́гало — одне із замовлянь, спрямованих на паління, сушіння і т. ін., а також прикликання любовної гарячки (див. ще змій); ось його текст: «Добривечір тобі, огненний бугало!» — «Здорова, хрещена, народженна, молитвяна раба Божа дівчино!» — «Куди ти летиш?..» — «Полечу ліси палить, а землі сушить, а трави в’ялить» — «Не лети ж ти, огненний бугало, ліси палить, землі сушить, а трави в’ялить! Полети ж ти, огненний бугало, до козака у двір. Де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш: чи в лузі, чи в дорозі, чи в наїдках, чи у вечері, чи у постелі — учепися ти йому за серце, затоми ти його, запали ти його: щоб він трясся і трепетався душею і тілом за мною народженною, хрещеною, молитвяною дівчиною Марією, щоб він мене не запив, не заїв і з іншими не загуляв, усе мене на помислах мав. Тягніть до мене, народженної, хрещеної і молитвяної дівчини Марії народженного, хрещеного і молитвяного козака Івана!»
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 411-412.