обо́ра — відгороджена частина сільського подвір’я з приміщення­ми для худоби; також загорожа, за­гін. Сонце сіло вже за гори, як добігли до обори, де багатий жив Охрім (І. Франко); Сімсот овець на оборі (пісня); Тобі, мати, новії обо­ри, мені давай рябії корови (А. Метлинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 406.