обо́зний —

1) у козацькому вій­ську — найвищий військовий чи­новник, який завідує обозом (табором) та артилерією, начальник штабу;

2) обо́зний військо́вий (піз­ніше — обо́зний генера́льний) — найвищий командант козацької артилерії;

3) обо́зний полкови́й — командант козацького полкового обозу та артилерії, підпорядкова­ний генеральному обозному.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 406.