облі́г = перелі́г — давно не оране по́ле (див.), у народних піснях таке поле (що не дає ніякої користі) символізує ворогів: «Ой, колись були яри та пшениченьки, А тепер облоги; Ой, колись були вірні та сусідочки, А тепер вороги»; «Ой, всі нивки поорані, одна облогує; Усі дівки на мя добрі, одна воро­гує…».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 405.