нечуйві́тер = нечу́й-ві́тер — багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих з розеткою прикореневих листків та дрібними жовтими, оранжевими, пурпуровими квітками, зібраними в кошик; інші назви: корса́тка, уса́ня, ми́шаче ву́шко; використовується в народній медицині, зокрема її вживали проти пропасниці; поширена по всій території України; за народними переказами, нечуйвітер як чарівне зілля показується в Новорічну (Василеву) ніч, робить все «нечуваним» і «небаченим», тому його збирають дівчата-чарівниці; разом з тим видющі не можуть знайти зілля, а лише сліпі, які відчувають присутність зела. Ой поріс чебер під нечуйвітром (пісня).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 396.