не́тля — один із різновидів ніч­ного метелика, який летить на світло, звідки вислів: «Летить, якнетля до свічки», що переосмис­люється як добровільне наражання на велику небезпеку; вірили, що, з’ївши нетлю, будеш весь час відчувати голод, тому кажуть: «Чи ти нетлю з’їв, чи що тобі таке, що не можеш насититися?» і застері­гають від споживання їжі потемки.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 395.