несла́ва (пестливе, народнопо­етичне — несла́вонька) —погана думка, недобра слава про кого-небудь. На вовка неслава, а їсть овець Сава (прислів’я); Він до неї не горнеться, неслави боїться (піс­ня); фразеологізм: вво́дити в несла́­ву — ганьбити, безчестити кого-небудь. Сватай мене, козаченьку, не вводи в неславу (А. Метлинський); вхо́дити в несла́ву — ганьбити себе. Сама ж бо ти, дівчинонько, у несла­ву входиш (А. Метлинський); у несла́ві ходи́ти — мати недобру сла­ву, погану репутацію.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 394-395.