него́да —

1) погана погода; про­тилежне година; в народі помі­чено, —— «очі злипаються, позіхається — перед негодою», «цукор відволожується — на негоду». На­дворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде (Леся Українка);

2) у множині — важкі часи, дні, тяж­ка година (див. годи́на 2); знегода.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 391.