неві́ра — нехристиянин (людина іншої віри) або той, хто не вірує в Бога; безвірник, безбожник; уживається також як лайливе слово. Та добре було, та добре було та під турчином жити, та як же нам, за­порожцям, за невіру служити? (пісня); Невіра то й темниці до ладу не вміє змурувати — не то, що ми, християни (Марко Вовчок).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 390.