на́йми — робота або служба, на яку хто-небудь найнявся; про гіркоту наймитської долі в старій Україні народ склав ряд афоризмів: «Гірко старітися в наймах», «Голод — не тітка, найми — не свій брат», «Найнявся — продався», «Шасть батька в напасть, а діти по наймах»; пор. у Т. Шевченка: «А сестри, сестри! Горе вам, мої голубки молодії, Ви в наймах виросли чужії, У наймах коси побіліють, У наймах, сестри, й помрете»; непросту долю наймички Т. Шевченко зображує також в однойменних поемі та повісті; Співа матрос, як той козак, що в наймах виріс сиротою (Т. Шевченко); у сполученні: іти́ в на́йми — найматися на роботу, службу до кого-небудь. Матінко наша! Не журися ти нами: як поростемо, підемо в найми (пісня).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 384.