надвечі́р’я = надвечі́рок — час перед вечором; початок вечора; передвечір’я; межова ознака переходу дня в ніч (див.), світла в темряву; спостерігали за характером заходу сонця, передбачаючи тим самим погоду. Стояв свіжий осінній надвечірок (І. Сенченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 383.