му́ха — загальна назва дуже по­ширеної комахи роду двокрилих, що є переносником збудників за­разних хвороб; за Біблією, рої мух були четвертою карою Господньою: «І зробив Господь так. І найшла численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух»; за повір’­ями, породження диявола; в на­родному оповіданні про Кирила Кожум’яку походження мух виво­диться з попелу змія; про докучли­вість мух народ висловлюється так: «Мала муха й великому ведме­деві докучить»; разом з тим вигляд мухи приймає душа, яка залишає тіло; символізує дріб’язкове, навіть марне життя («Ставився, як лев, а пропадає як муха», «Чоловік, як муха: нині жиє, а завтра гниє»), при-вередливість («Кожний має свої мухи в носі»), хитрість («Він муха­ми годований»); у сполученні: му́ха в окро́пі — хто-небудь у розпачі.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 380.